16 травня громадське об’єднання «Детектор медіа» представило перший звіт за результатами вимірювання Індексу інформаційного впливу Кремля у чотирьох країнах: Україні, Грузії, Угорщині та Чехії.

Звіт презентували експерти Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської Академії, Діана Дуцик, представник ГО «Детектор Медіа»,Юрій Рубан, керівник головного департаменту з питань гуманітарної політики Адміністрації Президента України.

Мета Індексу – виміряти спроможність уряду Російської Федерації впливати на процеси в інформаційному просторі інших країн.

Інформаційний вплив Кремля визначається, з одного боку, його здатністю та ресурсами, а з іншого – протидією, яку він зустрічає в демократичних країнах. Відтак Індекс складається із двох блоків – впливу та протидії цьому впливові. Вплив та протидія вимірювались у трьох вимірах: політичному, медійному, а також у вимірі громадянського суспільства (включно з церквою). Для вимірювання Індексу було розроблено анкету з 33 питань.

Ключові висновки дослідження:

  1. Найбільші можливості впливу Кремля в Угорщині (значення Індексу – 61), найменші в Чехії (48). В Угорщині Кремль має широкі можливості завдяки проросійській риториці уряду; з іншого боку, угорське суспільство не запропонувало ефективних заходів протидії російському впливові. В Чехії інформаційна агресія Кремля зустрічає належний політичний опір (попри проросійського президента) і активні дії громадянського суспільства.
  2. У Грузії після війни 2008 року можливості інформаційного впливу Кремля зростають – в першу чергу через політичні партії, Православну церкву та російські медіа. Уряд зволікає з заходами для зміцнення інформаційної безпеки. Хоча громадянське суспільство чинить доволі сильний спротив інформаційному впливові Кремля, значення Індексу для Грузії становить 54.
  3. В усіх країнах медіа простір є сприятливим для кремлівського впливу. Олігархічна власність на ЗМІ, падіння довіри до центральних медіа створюють хороші можливості для Кремля. Як правило, ЗМІ дуже повільно долучаються до антипропагандистських заходів, не вчать громадян виявляти маніпуляції та пропаганду, натомість можуть поширювати фейки, кремлівські міфи тощо.
  4. Громадянське суспільство виявилося найбільш стійким до російського впливу. Хоча Кремль і намагається використовувати «кишенькове» громадянське суспільство з метою своєї пропаганди, ці заходи ефективні лише в Україні (де діють підконтрольні Москві Православна церква і військові угрупування). В решті країн Кремль не знаходить ефективних способів впливу в цій площині, і в той самий час саме громадянське суспільство стає, як правило, провідником опору російській інформаційній агресії.
  5. Лідером в протидії кремлівській пропаганді є Україна. В той час як в інших країнах лише шукають способи обмеження інформаційних можливостей Кремля, в Україні вже діє відповідне законодавство, а громадські організації є лідерами регіону в дослідженні пропаганди і інформуванні громадян про її небезпеку. Але потужність російського тиску і свобода дій Кремля на окупованих територіях роблять показник Індексу для України подібним до чеського (49).

Зустріч завершив випускник дослідницьких програм Інституту Кеннана, а зараз експерт фонду “Демократичні ініціативи” Олексій Гарань. Доктор Гарань вважає, що розхитати ситуацію всередині суспільства та поліпшити вплив Кремля на громадян та їхні думки можна лише через самих громадян та власних медіа, які створюють негативне бачення суспільством ситуації в країні через «занепадницькі» новини.

Матеріал підготовлено за прес-релізом ГО “Детектор медіа”

Як Росія впливає на інформаційний простір інших країн? “Детектор медіа” презентує результати дослідження

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

%d блогерам подобається це: