18 квітня, за місяць до Міжнародного дня музеїв, в Українському кризовому медіа-центрі пройшла дискусія щодо стратегії розвитку Національного історичного музею України. У дискусії взяли участь Микола Княжицький – народний депутат України 7-го та 8-го скликання, голова Комітету з питань культури і духовності, Катерина Смаглій – директор Київського офісу інституту Кеннана, національний кореспондент Європейського музейного форуму в Україн, Ігор Гирич – доктор історичних наук, головний редактор журналу “Пам’ятки України”, Тетяна Сосновська – генеральний директор Національного музею історії України, Кирило Галушко – кандидат історичних наук, керівник проекту «Lікбез», Юрій Макаров – журналіст, оглядач часопису «Український тиждень», Олександр Зінченко – історик, радник керівника Українського інституту національної пам’яті.

Два роки тому музей очолила музейник з успішним досвідом – Тетяна Сосновська. Того ж року була розроблена та оприлюднена вперше серед музеїв України новітня «Концепція розвитку НМІУ до 2020 року», у якій визначено такі головні пріоритети: зробити музейну колекцію та наукові досягнення відкритими, прозорими і доступними кожному досліднику, а музей – сучасним за формою, європейським за змістом та українським за духом.

Колектив музею впроваджуж технічні нововведення, активно застосовуж прогресивні форми інтерактивної роботи з відвідувачами, впорядковвує простір музейних приміщень та прилеглих територій для комфорту відвідувачів. Музей активно запозичує кращий досвід європейських колег, які охоче ним діляться.

Заклад став привітним до відвідувачів та доступним для професійного старту талановитої творчої молоді. Запроваджено близько 25 нових освітніх програм, відкрито лекційно-дискусійний майданчик для дорослих, значно розширено тематику екскурсій, до проведення яких залучено досвідчених науковців. Десятки нових виставок розкрили сторінки історії, які раніше не були представлені в музеї або потребували актуалізації.

Довкола НМІУ формується коло приятелів музею – громадських активістів, фахівців різних сфер; воно постійно розширюється. Наразі триває робота над оновленням експозиції, в якій будуть представлені всі етапи боротьби українців за державність у ХХ та ХХІ століттях. НМІУ вважає за необхідне експозицію ХХ та ХХІ століть будувати разом з громадськістю, митцями та науковцями різних установ.

У 2015 році Національний музей історії України відвідали за вхідними квитками понад 64 тисячі людей, що у порівнянні з 2014 роком, більш, ніж вдвічі більше і це, звісно, збільшило прибуток музею також у 2 рази. Згідно з документацією, відвідуваність музею до 2015 року становила від 17 до 56 людей у день.

Розпочалося повне звірення фондової колекції та наукове опрацювання й оцифрування експонатів. Адже наразі фондові колекції опрацьовано лише на третину.

Під час свого виступу пані Катерина Смаглій нагадала, що з моменту набуття членства у Раді Європи, а саме з 1995 року, музеї України можуть брати участь у конкурсі Найкращий музей Європи, який щороку організовується Європейським музейним форумом. Зміни на краще, так само, як і всі нові виставки та експозиції, що були організовані в музеї з часу Євромайдану, заслуговують на те, щоб бути представленими на поважному європейському музейному конкурсі.

Олександр Зінченко підкреслив важливість історичних музеїв для розвитку критичного мислення та демократизації українського суспільства. “Музей історії повинен вчити нас, як не повторювати помилок минулого.”

Всі учасники дискусії відзначили роботу директора музею Тетяни Сосновської, якій за дуже короткий час вдалося модернізувати роботу закладу, зробити його ближчим відвідувачам різних соціальних та вікових груп, а його програми цікавими як для фахівців, так і для всіх, хто цікавиться історією України.

Київський офіс Інституту Кеннана долучився до обговорення стратегії розвитку Національного музею історії України

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

%d блогерам подобається це: